ЧЕРНІГІВСЬКА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва – історична будівля колишнього Музею українських старожитностей імені Василя Тарновського, у якій з 1979 року функціонує дитяча бібліотека. Пам'ятка архітектури місцевого значення, збудована в готичному стилі, що є частиною багатої культурної спадщини Чернігова. Це одне з найстаріших міст України та найбільших європейських міст Середньовіччя, якому понад 1300 років. Тут збереглися храми ХІ–ХІІ століть, які становлять найбільшу концентрацію архітектурних пам’яток цього періоду в Центрально-Східній Європі. Окрім самого центру, в малих містах і селах довкола Чернігова зосереджена рекордна кількість об’єктів культурної спадщини, зокрема національного значення.

Будівля теперішньої бібліотеки була зведена в середині ХІХ століття як майстерня і розташовувалась на тодішній околиці Чернігова – біля села Бобровиці. Згодом тут діяв ремісничий клас сирітського будинку, який у 1901-1902 роках спеціально перебудували для потреб майбутнього музею. Саме тоді вона набула сучасної Т-подібної форми, а також доповнена старовинними вітражами.

1897 році український громадський діяч, меценат і колекціонер української старовини Василь Тарновський (молодший) заповів Чернігівському губернському земству свою унікальну колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини, а також збірку Шевченкіани. На її основі було започатковано перший у Російській імперії український музей, який розмістився у будівлі, котра також належала фундатору.

У 1902 році у цьому приміщенні для загального доступу був відкритий Музей українських старожитностей, якому було присвоєно ім’я Василя Тарновського. У його фондах були художні твори і рукописи періоду Гетьманщини, а також велика колекція присвячена Тарасу Шевченку (758 предметів, зокрема 285 малюнків і картин, близько 30 творів з автографами).

У 1923 році, в результаті об’єднання тодішніх п’яти музейних установ Чернігова, музей старожитностей став підрозділом єдиного Чернігівського державного музею, який у 1934 році був перейменований у Чернігівський державний історичний музей. Останній розмістився у будинку класичної чоловічої гімназії на Чернігівському Валу (Дитинці). Проте протягом тривалого післявоєнного період з 1943 до 1978 роки він знаходився у приміщенні Музею українських старожитностей імені Василя Тарновського.

У 1979 році Чернігівський державний історичний музей повернувся у старе приміщення, де перебуває до сьогодні, вчергове отримавши нову теперішню назву – Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського. Водночас у приміщення колишнього Музею українських старожитностей у квітні 1979 року розпочала роботу Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва, яка функціонує тут до тепер. Станом на 2020 рік загальний обсяг її фонду налічував 62 тисячі одиниць книг та періодичних видань і обслуговувала майже 10 тисяч читачів.

Історична будівля витримала захоплення міста більшовиками у 1918 і 1919 роках, а також бомбардування у роки Другої світової війни. Проте не встояла перед масштабними обстрілами Чернігова російською армією у перші місяці повномасштабної Російсько-української війни. Вночі 11 березня 2022 року будівля бібліотеки зазнала значних руйнувань внаслідок бомбардування російської авіації. В результаті попадання у подвір'я бібліотеки двох фугасних 500-кілограмових бомб була цілком зруйнована одна стіна, внутрішні перекриття і дах. Також було втрачено 7 тисяч книжок фонду. Усередині, на залишках стіни, вціліла кам’яна плита з написом «Памяти Василия Васильевича Тарновского, Черниговское Губернское Земство». 

Крім цього також постраждала будівля арт-центру бібліотеки, яка знаходиться поруч у приміщенні іншої місцевої історичної пам'ятки — дерев’яному будинку Свідерського, який збудований в кінці XIX століття. Вибуховою хвилею було вибито вікна і двері, пошкоджено дах.

Будівля Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва внесена до переліку актів воєнних злочинів російської армії проти культурної спадщини в Україні, а також на інтерактивну «Мапу культурних втрат», яку наповняє Український культурний фонд. Сьогодні вона не придатна для відновлення роботи і потребує капітальної відбудови.