Микола Пимоненко (21 березня 1862 - 8 квітня 1912) є одним із найвидатніших українських художників-реалістів. Навчався в іконописній майстерні при Києво-Печерській лаврі, Київській рисувальній школі та Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв. Кожна картина Пимоненка — це ніби застиглий кадр живого народного життя, в якому зафіксовано красу, побут та глибоку душу української природи і народу. Пимоненко здобув визнання як на Батьківщині, так і в інших європейських країнах. Він з успіхом виставлявся в Берліні, Парижі, Лондоні та Мюнхені. Був членом Паризької інтернаціональної спілки мистецтв та Мюнхенського союзу художників.
Пимоненко не лише малював, а й виховував нове покоління художників, працюючи викладачем малювання сукупно майже тридцять років у Художній школі Миколи Мурашка, а після її закриття — у Київському політехнічному інституті. Серед його прямих учнів були такі майбутні зірки, як Олександр Мурашко, Казимир Малевич, Олександра Екстер, Абрам Маневич та інші. Його творчість вплинула на формування українського національного стилю в живописі, а також стала містком між академічним реалізмом і модерними тенденціями початку ХХ століття. Картину “Ідилія”, що відтворена у цьому пазлі, Микола Пимоненко намалював у 1908 році. Вона зберігається у Національному художньому музеї України.
