Михайло Бойчук (30.10.1882 - 13.07.1937) — феноменальний український художник, засновник «бойчукізму» - мистецької школи та модерністської течії, що поєднувала візантійські традиції з модерними європейськими стилями та українським народним мистецтвом. Він отримав мистецьку освіту у Львові, Відні, Кракові, Мюнхені та Парижі. У 1909 році Бойчук створив у Парижі групу Renovation Byzantine, що здобула гучне визнання у мистецьких колах та стала початком його школи. Незабаром Михайло Бойчук разом із кількома учнями повертається в Україну, щоб “попрацювати для добра Вітчизни”.
У 1917 році Михайло Бойчук став одним із фундаторів та професорів Української академії мистецтв у Києві, при якій заснував школу монументального мистецтва. Бойчук прагнув створити велике національне мистецтво, яке було б доступне всім та інтегроване у повсякденний побут — від архітектури до посуду. Радянська влада доклала максимум зусиль, щоб знищити бойчукістів і щоб від їх напрацювань не залишилось сліду. У 1937 році Михайла Бойчука, його дружину Софію Налепинську-Бойчук та багатьох учнів розстріляли. Численні монументальні фрески, мозаїки, картини та інші твори бойчукістів цілеспрямовано знищувались аж до 1952 року. До нашого часу дійшли лише поодинокі твори, які вдалось переховати, або чорно-білі зображення деяких творів у журналах чи книгах.
