Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич
Квіткарка. Казимир Малевич

Квіткарка. Казимир Малевич

Звичайна ціна₴665.00
/
Tax included. Shipping calculated at checkout.
  • Кількість елементів: 300

  • Розмір пазла: 360 x 320 мм

  • Розмір коробки: 260×160×55 мм

  • Матеріал: деревина (HDF)

  • Виготовлено в Україні 

Відправка зі складу в Україні


  • Worldwide shipping
  • In stock, ready to ship
  • Backordered, shipping soon
Liquid error (snippets/image-element line 113): invalid url input

Use collapsible tabs for more detailed information that will help customers make a purchasing decision.

Ex: Shipping and return policies, size guides, and other common questions.

This site is protected by hCaptcha and the hCaptcha Privacy Policy and Terms of Service apply.

Казимир Малевич (23 лютого 1879 - 15 травня 1935) — український художник, одна з найбільш революційних постатей у світовому мистецтві ХХ століття, засновник супрематизму. Народився у Києві в польсько-білоруській сім’ї. Згідно автобіографії Малевича, його свідоме становлення як митця, а також джерела натхнення, нерозривно пов’язані з українським народним мистецтвом, особливо з іконами, розписами хат, вишивкою. Навчання художником почав у Київській рисувальній школі, був учнем Миколи Пимоненка. Картина «Квіткарка», відтворена у цьому пазлі, є омажем до картини “Київська квіткарка” Пимоненка. Малевич, через сімейні обставини, був змушений перервати навчання у Києві і переїхати до Курська, а згодом - Москви. У 1915 році Малевич здійснив художню революцію, представивши світу картину «Чорний квадрат»  — маніфест супрематизму (від лат. supremus — найвищий), який виразив абсолютну абстракцію, відмову від предметності. “Чорний квадрат” Малевич повісив на покуті — там, де в українських хатах висять ікони. 

У 1927 році Малевич, будучи вже всесвітньо відомим, повернувся до Києва, викладав у Київському художньому інституті, публікував статті українською мовою у мистецьких журналах, активно творив. Роботи того періоду із безликими і безрукими фігурами відображають трагедію насильної колективізації та передчуття Голодомору. Репресії не оминули і Малевича. У 1930 його викликали на допит у Ленінград, арештували на три місяці, піддавали тортурам, в тому числі вприскуючи воду у сечовий канал. Від цього у Малевича розвинулось захворювання, що згодом переросло в онкологію. Навіть після звільнення з-під арешту Малевичу був заборонений виїзд за межі Ленінградської області. В Україну він більше не зміг повернутися. Малевич помер у 1935 році. Його поховали у супрематичні труні, яку художник сам спроектував. Також він заповів спорудити на його могилі архітектон — високу супрематичну споруду з телескопом на верху, щоб кожна людина могла споглядати небо, однак заповіт виконано не було. Могилу Малевича було зрівняно із землею. Спершу там було колгоспне поле, а тепер над місцем поховання споруджено житловий комплекс. 

Попри те, що кілька країн називають Малевича своїм художником, варто зазначити, що у власній автобіографії він називав себе українцем, а також вписував національність українець в анкетах при допитах. Через тривале домінування у світі російського/совєтського наративу щодо Східної Європи, Казимира Малевича в переважній більшості називали російським художником. Поодинокі музеї лише зараз починають виправляти цю помилку. Для прикладу, Музей Стадейлік (Stedelijk) в Амстердамі, який має одну з найповніших колекцій творів Казимира Малевича, тепер підписує його як українця. Для деколонізації дискурсу щодо українських митців і культури потрібно ще пройти довгий шлях.


Recently viewed